Термостатичні головки
Термоголовка для радіатора опалення– пристрій, який дозволяє з високою точністю (±1°С) підтримувати необхідну температуру в приміщенні.
Використання терморегулюючої арматури дозволяє економніше використовувати теплову енергію. Залежно від налаштувань і температури навколишнього повітря термостатична головка збільшує або зменшує надходження теплоносія в окремо взятий радіатор. Внаслідок цього, створюються не тільки комфортні умови в приміщенні, але й завдяки тому, що кімната не перегрівається, відбувається економія теплової енергії (залежно від моделі економія може становити 10-20%).
Влаштування термоголовки
Термостатична головка - цє виготовлений методом гарячого штампування білий (чорний, сірий, золотистий або прозорий) пластиковий корпус, в якому розташована сильфонна ємність (сильфон, термобалон) з оцинкованої сталі або латуні. Місткість наповнена етилацетатом або толуолом - речовинами з високим коефіцієнтом температурного розширення. Деякі виробники як наповнювач сильфонної ємності використовують газоконденсат, який має найвищу швидкість реакції на зміну температури в приміщенні. Існують моделі, в яких як термоелемент використовується віск, що також володіє високим коефіцієнтом розширення.
Термоголовка використовується разом із термостатичним радіаторним клапаном (вентилем). Поліпропіленовий або нержавіючий сталевий шток, під впливом речовини в сильфоні, звужує або збільшує переріз прохідного каналу клапана, тим самим регулюючи об'єм теплоносія, що надходить у радіатор.
У верхній частині корпусу розташований стопорний елемент, який дозволяє зафіксувати налаштування.
Деякі виробники для приєднання клапана до трубопроводу використовують конусоподібне з'єднання за принципом «метал до металу» без прокладок ущільнювачів. Таке рішення дозволяє збільшити термін служби та надійність з'єднання, особливо за умов високих температур і хімічно агресивного, забрудненого теплоносія. Однак, для запобігання появи на металі вм'ятин і подряпин, перед монтажем рекомендується змастити поверхні, що стикаються, технічним жиром. Кільця ущільнювачів і прокладки відносно швидко приходять в непридатність, що збільшує ймовірність появи течі. До того ж відсутність ущільнювальних матеріалів дозволяє здійснювати частий демонтаж/монтаж з'єднання.
Термоголовка для радіатора опалення обладнана системою безпеки, яка захищає опалювальний прилад від заморожування. Так, наприклад, якщо температура в приміщенні опускається до +5°С - +8°С (у різних моделей свій мінімальний рівень температури), термоголовка автоматично піднімає шток, тим самим запускаючи теплоносій у радіатор.
Принцип роботи термоголовки
Температура повітря поруч із термоголовкою впливає на стан речовини в сильфонній ємності. Збільшуючись або зменшуючись в обсязі, речовина впливає на положення штока, тим самим регулюючи обсяг теплоносія, що надходить в радіатор. Якщо температура повітря в приміщенні підвищується, речовина в сильфоні починає розширюватися, видавлюючи шток, який у свою чергу зменшує переріз каналу, і об'єм теплоносія, що поступає в радіатор, скорочується. При зниженні температури відбувається зворотний процес: речовина в сильфоні стискається, завдяки чому шток піднімається, збільшуючи переріз каналу, і об'єм теплоносія, що надходить, підвищується.
Відкриттю та закриттю штока сприяють дві нержавіючі сталеві пружини: одна повертає шток після закриття клапана, інша після відкриття.
Однією з найпоширеніших проблем терморегуляторів є прикипання рухомих елементів при їх тривалій бездіяльності (або якщо налаштування були зафіксовані протягом тривалого часу). Особливо це стосується терморегулюючої арматури із силою тиску на шток до 2 кг. Для вирішення цієї проблеми слід встановлювати пристрої із силою тиску від 4кг. Окрім цього, після закінчення опалювального сезону рекомендується знімати термоголовки з клапанів, що дозволить продовжити термін їхньої служби.
Для правильного функціонування термоголовки, періодично її необхідно очищати від пилу та бруду. При цьому слід пам'ятати, що для очищення не слід використовувати чистячі засоби та абразивні матеріали.
Установка термоголовки на радіатор
Підключення кожної конкретної моделі термоголовки повинно здійснюватись згідно з рекомендаціями виробника, зазначеними в інструкціях з експлуатації. Однак, можна виділити загальні вимоги до монтажу, характерні для більшості моделей:
- Прямі сонячні промені не повинні потрапляти на корпус, т.к. це призведе до некоректної роботи пристрою;
- Різні предмети інтер'єру (меблі, захисні короби, штори, декоративні решітки радіатора, підвіконня і т.д.) не повинні «приховувати» термоголовку радіатора опалення від решти простору приміщення. Крім цього, вона не повинна знаходитися над висхідними потоками нагрітого повітря (наприклад, над трубами опалення). В іншому випадку температура повітря поруч із головкою буде вищою, ніж температура в решті приміщення. Якщо все ж таки терморегулююча арматура закрита будь-яким предметом інтер'єру, то рекомендується використовувати термоголовку з виносним датчиком. Датчик кріпиться на стіну, в місці, де на нього не чиниться теплова дія від елементів системи опалення, прямих сонячних променів, протягів і т.д. Датчик з'єднується з голівкою за допомогою капілярної трубки завдовжки 2-3 м (максимум 8 м);
- Якщо термостатична головка знаходиться в практично закритому положенні, то для правильної циркуляції теплоносія по опалювальній системі, рекомендується поставити перепускний клапан, або байпасну лінію між подачею та обраткою;
- Корпус термостатичного клапана неповинен зазнавати будь-якого тиску від підключеного трубопроводу.
